Для тех, кто любит Городню и её людей. Любое мнение достойно уважения

Районная газета
Поделиться
Посетители
Последние темы
» Неотправленное письмо Николая Лаврентьева Тамбовского Украине: И тебе, и кто душой с Россией – мы желаем счастья и добра!
Вс 22 Апр 2018 - 23:18 автор NikoLavretam

» Крым охранять от диверсантов надо, в нём бесятся с ценою куражи
Вс 22 Апр 2018 - 23:08 автор NikoLavretam

» Не мешают строить мост пустые санкции, – КРЫМ В РОССИИ ДВЕСТИ ТРИДЦАТЬ ЛЕТ УЖЕ
Вс 22 Апр 2018 - 22:58 автор NikoLavretam

» Поэма № 3 РАССКАЗ СВОЙ ВЕДУ, КАК ВЫ ПРЕВРАТИЛИ В ПОБЕДУ БЕДУ. Не мы, а верхи Украины плохи, в России суды так к резонам глухи
Вс 22 Апр 2018 - 22:42 автор NikoLavretam

» Когда и как ОСУЩЕСТВЛЯТЬ ВЛАСТЬ НАРОДУ – источнику власти? В 5-6 лет 1 день на ВЫБОРАХ!
Вс 22 Апр 2018 - 22:33 автор NikoLavretam

» Позор коварной Англии с чудовищной Америкой за дикость агрессии лжи! Слава России за спасение Европы!
Вс 22 Апр 2018 - 22:19 автор NikoLavretam

» Здоровое питание при здоровом образе жизни.
Сб 24 Мар 2018 - 21:03 автор Pelikan

» Кондиционер в детскую.
Чт 22 Мар 2018 - 21:38 автор Pelikan

» Пример родителей
Ср 21 Мар 2018 - 21:52 автор Pelikan



Если вы сочтете возможным и целесообразным, добавьте его на свою страничку...

HTML код: <a href="http://gorodnya.forum2x2.ru /"><img a="" <="" src="http://gorodnya.forum2x2.ru/users/3111/50/38/92/album/gorodn12.gif" /></a><a href="http://gorodnya.forum2x2.ru /"></a> <br />
Май 2018
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Календарь Календарь

Погода в Городне
Фильм о Городне
Официальный сайт горсовета
Официальный сайт горсовета
Карта и план Городни
Карта и план Городни
Счётчики посещений
Besucherzahler
счетчик посещений

Статистика по странам
Курс валют в Городне
Курс валют

Вы не подключены. Войдите или зарегистрируйтесь

Новый форум Городни » Все новости Городни без цензуры » Они жили рядом с нами » Ветераны Великой Отечественной » Алексей Николаевич Смирнов

Алексей Николаевич Смирнов

Перейти вниз  Сообщение [Страница 1 из 1]

Admin


Admin
Admin
Щастя жити і боротись

«Новини Городнянщини» , 7 травня 2005 року

У свої 84 роки Олексій Миколайович Смирнов виглядає досить бадьоро. Ледь примружений спокійний погляд, лагідна усмішка. Стрункий, підтягнутий. От тільки ціпок у руці одразу видає, що інвалід. У роки війни втратив ногу.
Живе він сам. Давно вже похоронив дружину — вірну супутницю — колишню медсестру санбату, яка пройшла з ним нелегкими бойовими шляхами. У Тупичеві Олексія Миколайовича знають всі — тут головував у колгоспі, а до цього працював заступником голови райвиконкому. Нині очолює ветеранську організацію села, яка по праву визнана однією з кращих в районі.
У скромному будинку ветеран нещодавно приймав гостей. Прийшли тупичівські друзі, приїхали з Городні члени президії ветеранської організації, щоб поздоровити шановану в районі людину з днем народження. Некрикливим, несуєтним, але щирим було торжество. Згадувалось багато чого з фронтового життя, вівся жвавий обмін думками з приводу сучасних подій. І у всьому відчувалась неабияка обізнаність ветерана, його велика жага до життя. Він не розтратив того оптимізму, з яким жив і боровся у молоді роки. Все життя його — то справжній, але, на превеликий жаль, ще не сповна оцінений подвиг.
З перших днів війни О.М. Смирнов був на фронті — спочатку на Білоруському, а потім на Північно-Кавказькому. Після закінчення Смоленського стрілецько-кулеметного училища на його долю випали найтяжчі завдання і капітан Смирнов, очолюючи винищувально-розвідувальний загін 56-ої армії, якою командував А.А. Гречко, у виконанні їх виявляв по-справжньому військову мудрість і героїзм. Про окремі епізоди його фронтової біографії писав у своїй книзі «Кавказские записки» в 1965 р. відомий російський письменник Віталій Закруткін. А в 1998 році видав документальні повість і оповідання начальник одного із відділів колишнього Головного розвідувального управління Генштабу СРСР С.І. Пермінов — у роки війни командир диверсійних загонів 56-ї армії. Книга називається «Верные долгу». В ній читач знайде захоплюючий розділ «За нами — Туапсе» саме про капітана Смирнова. Його загін виконав надзвичайно важливе завдання — знищив на горі Гунай ворожу станцію наведення авіації. Через кілька днів особисто командир Гречко вручив капітану і його розвідником орден Червоного Прапора та інші нагороди.
Основою для цілої повісті могла б стати операція про виведення з оточення групи наших бійців, де була й медсестра Наталія Бойко — майбутня дружина Смирнова. А скільки було виконано завдань по взяттю ворожих «язиків». Особистий героїзм командира був взірцем і детонатором сміливості для всіх його розвідників.
На Кубані, поблизу станції Абінської, О.М. Смирнов втратив ногу. Було тривале болісне лікування. З тих пір почався відлік його іншого життя. Та і в ньому воїн зостався борцем. З неправдою, черствістю, бюрократизмом, підлістю. Колишній фронтовик, відданий комуніст, будучи головою тупичівського колгоспу, зробив господарство одним з кращих в області. Пам’ять про ті роки зосталась в серці кожного тупичівця. І зараз звертаються вони до нього як до свого колишнього керівника — людини мудрої, розсудливої. І Олексій Миколайович нікому не відмовляє, підтримає, порадить.
Мабуть, мало хто знає, що О.М. Смирнов родом з Калмикії. Там й донині живуть його родичі, зокрема дві рідні сестри, п’ять двоюрідних братів.
Давно вже не був Олексій Миколайович у рідних місцях. От і збирається поїхати у ці святкові дні туди. Дарма, що кордони, дарма, що безгрошів’я. Звичайно, зустріч буде хвилюючою. Нещодавно він взяв участь в автопробігу молоді і ветеранів Білорусі, Росії та України. Він вражений побаченим. Молодь трьох слов’янських народів пам’ятає про подвиг старшого покоління. Дарма, що вже минуло 60 років. Два роки тому О.М. Смирнов разом з іншими фронтовиками підготував звернення ветеранів до молоді району із закликом свято оберігати нашу історію від паплюження, бути достойними пам'яті героїв. Цей заповіт сколихнув ветеранські і молодіжні організації, пробудив свідомість багатьох людей. З Калмикії рідні пишуть йому: «Приїжджай, ми тебе зустрінемо як найдорожчу людину. Як героя.» А він й справді має право на таке звання. На Кубані про нього багато пишуть газети устами однополчан. Він — почесний житель станиці Абінської. Воістину справжня слава має крила.
Нещодавно ветеранська організація нашого району розглядала питання про відзначення колишніх фронтовиків з нагоди 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Рада і її президія звернулись з клопотанням до Президента В.В. Путіна присвоїти О.М. Смирнову звання Героя Радянського Союзу. Лист потрапив в Адміністрацію Президента. Але як бути В.В. Путіну? СРСР вже нема, і це справжня трагедія для О.М. Смирнова і таких, як він. Виходить, що вони відстоювали честь і незалежність країни, якої через кілька десятиліть вже не буде. Але був героїзм, була воля до перемоги, була Перемога. Велика Перемога. І в ній краплини крові і щастя жити О.М. Смирнова.

Л. Василько



Посмотреть профиль http://stihi.pro/user/Khmelenok/news/

Вернуться к началу  Сообщение [Страница 1 из 1]

Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения